|
Осенью 1941 г. две стрелковые дивизии, в составе которых было 1.8 тыс. краснолучан, заняли оборонительные рубежи на крутом левом берегу речки Миус и враг был на 8 месяцев остановлен на подступах к городу. 18 июля 1942 года город заняли фашистские захватчики. 1 сентября 1943 года Красный Луч освободили от гитлеровцев. Восени 1941 р. дві стрілецькі дивізії, в складі яких було 1.8 тис. краснолучан, зайняли оборонні рубежі на крутому лівому березі річки Міус і ворог був на 8 місяців зупинено на підступах до міста. 18 липня 1942 року місто зайняли фашистські загарбники. 1 вересня 1943 року Красний Луч звільнили від гітлерівців. |
4 травня 2013
|
Історична довідка Місто Красний Луч - місто трудівників Роком народження міста Красний Луч вважається 1895. Народження міста було пов'язано з видобутком вугілля. Перші поселення з'явилися в кінці XVII століття. Їх назви збереглися до нашого часу: село Кришталеве, Княгиневка (Єлизаветівка), Янівка (Малопокровка), Новопавлівка. Перша шахта (копальня) в районі Красного Луча була збудована у 1894 році. Це примітивне підприємство, засноване на важкій фізичній праці вуглекопів та кінній тязі, належало підприємцю П.И.Говорову. Рудник називався 'Боковський і Княгининский антрацит', і був розташований на землі Є. Ш. Криндача і Р. Р. Бокова при селищі Княгиневка. З розвитком вугільних підприємств у нашому регіоні виникла потреба у будівництві залізниці гілки до найближчої станції Хрещена (з 1914 року перейменована в станцію Штерівка). Ця гілка довжиною 12,5 версти в 1900 році зв'язала вугільні підприємства з казенної Катерининської залізниці. Побудована у степу нова залізнична станція стала іменуватися Криндачевкой-по імені власника ділянки землі Криндача Є.І. Навколо станції з'явився робочий селище, отримав ту ж назву, що й станція. Чисельність населення Криндачовки швидко зростала, і в 1909 році налічувало вже 15 тисяч робітників і службовців. Розвиток виробництва вимагало створення пункту зв'язку, тому в 1910 році тут було відкрито поштово-телеграфне відділення. У 1913 році в Криндачевке діяло вже 18 шахт. На них працювали жителі навколишніх сіл - Яновки, Іванівки, Кришталевого та інших, значна частина яких не втратила зв'язок з землею. Чисельність шахтарів зростала, в основному, за рахунок розорених селян центральних губерній Росії, а також Полтавської, Чернігівської та інших областей України, які прибували сюди на заробітки і залишилися на постійне місце проживання. Економіко-географічне положення сучасного Красного Луча вигідно і привабливо: він розташований у межах добре освоєна у господарському відношенні території, має економічно розвинених сусідів. На території Краснолуцької міськради становить 153 кв. км - 0,6 % від території області , згідно адміністративно-територіальним про ділення. До складу Краснолуцької міськради входять 4 міста, 8 селищ міського типу, 11 сільських населених пунктів. По території протікає 4 річки, найбільша річка-Міус, протяжністю 12,8 км. Через територію міста проходять транзитні магістралі - Харків - Ростов-на-Дону, Луганськ - Донецьк. У земних надрах міста розповсюджені всі марки вугілля від довгополум'яного до антрацитів. Виробничі запаси високоякісного вугілля становлять 170 млн.тн, річні виробничі потужності шахт міста - 4,2 млн. тн. Позитивними рисами географічного положення є : Наявність залізниці; Близькість до найважливіших сировинних районах - Придністров'я, Північного Кавказу, Черноземью Росії; Близькість до великих промислових центрів і районів - промисловим центрам Росії: Ростову-на-Дону, Донецьку, Харкову. http://krluch.org/is... |
4 травня 2013
|
Историческая справка Город Красный Луч - город тружеников Годом рождения города Красный Луч считается 1895. Рождение города было связано с добычей угля. Первые поселения появились в конце XVII столетия. Их названия сохранились до нашего времени: село Хрустальное, Княгиневка (Елизаветовка), Яновка (Малопокровка), Новопавловка. Первая шахта (рудник) в районе Красного Луча была построена в 1894 году. Это примитивное предприятие, основанное на тяжелом физическом труде углекопов и конной тяге, принадлежало предпринимателю П.И.Говорову. Рудник назывался 'Боковский и Княгининский антрацит', и был расположен на земле Е. Ш. Криндача и Г. Г. Бокова при поселке Княгиневка. С развитием угольных предприятий в нашем регионе возникла потребность в строительстве железной ветки к ближайшей станции Крестная (с 1914 года переименована в станцию Штеровка). Эта ветка протяженностью 12,5 версты в 1900 году связала угольные предприятия с казенной Екатерининской железной дорогой. Построенная в степи новая железнодорожная станция стала именоваться Криндачевкой -по имени владельца участка земли Криндача Е.И. Вокруг станции появился рабочий поселок, получивший то же название, что и станция. Численность населения Криндачовки быстро росло, и в 1909 году насчитывало уже 15 тысяч рабочих и служащих. Развитие производства требовало создание пункта связи, поэтому в 1910 году здесь было открыто почтово-телеграфное отделение. В 1913 году в Криндачевке действовало уже 18 шахт. На них работали жители окрестных сел - Яновки, Ивановки, Хрустального и других, значительная часть которых не утратила связь с землей. Численность шахтеров росла, в основном, за счет разорившихся крестьян центральных губерний России, а также Полтавской, Черниговской и других областей Украины, которые прибывали сюда на заработки и остались на постоянное место жительства. Экономико-географическое положение современного Красного Луча выгодно и привлекательно: он расположен в пределах хорошо освоенной в хозяйственном отношении территории, имеет экономически развитых соседей. Территория Краснолучского горсовета составляет 153 кв.км – 0,6 % от территории области , в соответствии административно-территориальным о деления. В состав Краснолучского горсовета входят 4 города, 8 поселков городского типа, 11 сельских населенных пунктов. По территории протекает 4 речки, самая большая река -Миус, протяженностью 12,8 км. Через территорию города проходят транзитные магистрали – Харьков - Ростов-на-Дону, Луганск – Донецк. В земных недрах города распространенны все марки угля от длиннопламенных до антрацитов. Производственные запасы высококачественного угля составляют 170 млн.тн, производственные годовые мощности шахт города - 4,2 млн. тн. Положительными чертами географического положения являются : Наличие железной дороги; Близость к важнейшим сырьевым районам - Приднестровью, Северному Кавказу, Черноземью России; Близость к крупным промышленным центрам и районам- промышленным центрам России: Ростову-на-Дону, Донецку, Харькову. Материал оригинал: http://krluch.org/is... |
4 травня 2013
|
Тест публикаций |
4 травня 2013
|
| Закрити |
